Продаж майна боржника у виконавчому провадженні під час процедури банкрутства.
Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) встановлює, що одночасно з відкриттям провадження про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі суду. Така ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Ухвала суду є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Статтею 41 КУзПБ передбачено, що під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах. Схожі за змістом положення містяться в ст. 121 КУзПБ.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
З аналізу зазначених норм вбачається, що після прийняття ухвали про відкриття провадження про банкрутство та введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, виконання боржником майнових зобов’язань не зупиняється у двох випадках:
– перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника);
– якщо майно вже перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Тривалий час суди формували правозастосовчу практику у виконавчому провадженні під час розгляду справ про банкрутство. Необхідно звернути увагу, що кожен вид торгів з продажу майна на аукціоні (перші торги, другі та треті) є окремою самостійною процедурою з реалізації майна.
Стадія продажу майна розпочинається із моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги) на відповідному етапі торгів. Такий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2024 у справі №910/1539/21(910/4002/23).
Також, у цьому висновку Суд виходить з того, що кожний із визначених Законом видів електронних торгів з реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні має тотожну з іншими, однак самостійну стадійність, спрямовану на реалізацію майна боржника та укладення договору купівлі-продажу.
Враховуючи судову практику, яка на сьогодні сформувалась, якщо ухвала про відкриття провадження про банкрутство була прийнята після того, як вже було оприлюднено інформацію про продаж арештованого майна боржника (опубліковано оголошення про проведення електронних торгів), то така реалізація майна не зупиняється, а продовжується.
В тих випадках, коли електронні торги в рамках виконавчого провадження завершились, однак нерухоме майно боржника не було реалізовано то подальше виставлення цього майна на повторні (другі, треті) електронні торги, після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, є незаконним, оскільки це є окремою процедурою реалізації майна.
