decor

Чому не можна виключати з Кримінального процесуального Кодексу України пункт 10 частини першої статті 284?

Link copied

З кожним місяцем у суспільстві все гучніше та гучніше посилюється кампанія щодо припинення чинності пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, який регламентує закриття кримінального провадження після повідомлення особі про підозру, якщо закінчився строк досудового розслідування, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Основний мотив щодо необхідності припинення дії вказаної вище норми – це загроза закриття справ щодо осіб які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень та в інших резонансних кримінальних провадженнях.

Однак, на мій погляд, такі мотиви є помилковими та спрямовані на приховування реальних проблем – неефективність роботи органів досудового розслідування та прокуратури, а іноді і їх відвертий саботаж належного розслідування кримінальних правопорушень, що призводить до невиправданого затягування строків досудового розслідування та як наслідок закриття таких кримінальних проваджень.

В цьому аспекті слід звернути увагу, що Конституція України гарантує кожному, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово наголошував не неприпустимість невиправдано довгого перебування осіб в статусі підозрюваного чи обвинуваченого.

Зокрема, Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 11 рішення у справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпечення того, щоб обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

У свою чергу пункт 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України слугує своєрідним правовим запобіжником проти безкінечного перебування особи в статусі підозрюваної та фактично сприяє реалізації положень пункту першого статті 6 Європейської конвенції з захисту прав людини щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

То ж чи сприятиме утвердженню верховенства права в України виключення з Кримінального процесуального кодексу України пункту 10 частини першої статті 284? Очевидно, що ні.

Навіть більше того, виключення даного пункту з положень Кримінального процесуального кодексу України несе в собі ризик збільшення кількості скарг до ЄСПЛ проти України щодо порушення пункту першого статті 6 Європейської конвенції з захисту прав людини в частині незабезпечення нашою державою розгляду справи щодо особи упродовж розумного строку. Оскільки, за відсутності у Кримінальному процесуальному кодексі України пункту 10 частини першої статті 284 більше не залишиться ефективних правових запобіжників у разі порушення строків досудового розслідування стороною обвинувачення.

Правове свавілля та невизначеність – це не шлях до утвердження верховенства права та побудови правової держави.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

Зв'язатися
decor

Контакти

  • Номер телефону:

    380 (67) 223-01-05

  • Адреса:

    Вознесенський узвіз, 10А, офіс 306





    Узвіз Вознесенський 10А, офіс 306
    Київ, 04053
    Україна